Тлумачний словник української мови
ГЕНЕРАЛЬША, і, ж., розм. Жінка генерала. Взяли її гарненько одягли Та у неділю й повінчали, І генеральшею назвали, І цугом в Київ повезли (Шевч., II, 1953, 220); - Ви їдете в Париж? - вражено повернулася генеральша до Діденка (Головко, II, 1957, 485).