ГАРПУН, а, ч. Знаряддя у вигляді списа на довгому тросі, що використовується для полювання на великих морських тварин та риб. Озброєні ручними гарпунами, вони [баски] ще в IX сторіччі полювали на китів з веслових човнів (Наука.., 3, 1958, 57); Запара шкодував за рушницею, а Вершомет заметушився, поспішаючи до моржа. Він узяв манліхер і гарпун (Трубл., І, 1955, 420).