Тлумачний словник української мови
ГАРНІЗОН, у, ч. Військові частини, розташовані постійно або тимчасово в якому-небудь населеному пункті, в укріпленому районі. - Дня 18 лютого вночі маємо зібратися [повстанці] з цілого циркулу, напасти на гарнізон, пов'язати вояків, забрати оруж-жя, а тоді опанувати місто, уряди, каси (Фр., III, 1950, 277); На ньому [рубежі] частини Одеського гарнізону повинні затримати ворога на довший період (Кучер, Чорноморці, 1956, 110); * Образно. Дев'ять віків стояла ця грізна фортеця христової віри з надійним гарнізоном ченців (Донч., III, 1956, 142).