ГАРМАТНИК, а, ч. Військовослужбовець, який обслуговує гармату. Поважно пробігла остання гармата за восьмериком коней, і за нею стомлений гарматник поспішав (Ю. Янов., І, 1958, 141); Гарматникам, пішим, кінноті 1 флотові - честь і любов (Рильський, І, 1956, 341).