ВІНШУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., рідко. Те саме, що поздоровляти; вітати. Віншують гості, подарунки виймають, розв'язавши клунки: "Твоїм добром - тобі ж чолом!" (Л. Укр., І, 1951, 280); Наперекір усім паничам співав у той день Данько, стоячи з хлоп'ятами на хорах, відспівуючи Ганнине дівоцтво, віншуючи молодих зі щастям, що вже гряде... (Гончар, Таврія.., 1957, 270).