ВІЛЬНОДУМЕЦЬ, мця, ч. Людина, якій властиве вільнодумство. Він бачив у Гердері тільки одно - вільнодумця та єретика (Фр.,VIІ, 1951, 52); Великий художник [К. Брюллов] був вільнодумцем у питаннях релігії (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 32).