ВІКНО, а, с. 1. Отвір для світла й повітря в стіні приміщення (хати, вагона тощо), куди вставлена рама з шибками. Хата була чимала, .. з великими вікнами на чотири шибки (Н.-Лев., II, 1956, 223); Вставлено у вікна другі рами. Вата і калина поміж рам (Рильський, Голос, осінь, 1959, 9); // Шибки. Град багато нашкодив, бо пооббивав цвіт на деревах.. і в Любитові багацько вікон повибивав (Л. Укр., V, 1956, 9); // Підвіконня. У гарному будинку на вікні Бриніли Квіти у макітрі (Гл., Вибр., 1957, 102); * Образно. Завдяки ним [думкам К. Ціолковського] тепер, у наші дні, ми змогли відчинити вікно в космос (Рад. Укр., 20.IX 1960, 3).

@ Не тільки світу (сонця), що у вікні - є й інше місце, інший вихід із становища. [Мелешко:] Оцінять і мене, якщо я буду вартий того. А ні, - то підемо звідси, - адже ж не тільки сонця, що у вікні (Коч., II, 1956, 501).

2. Отвір певного призначення в споруді, агрегаті, машині. Підіймання кришки на завалочному вікні було розраховане цілком точно (Собко, Біле полум'я, 1952, 96).

3. Невеличке озерце, заглиблення в драговині, болоті. [Лукаш:] Я тут було в драговині загруз; натрапив на вікно (Л. Укр., III, 1952, 221); Населяють червоночереві джерелянки водойми.., а також болота, де вони тримаються у вікнах (Визначник земноводних.., 1955, 43).

4. перен., розм. Вільні для викладача години між двома лекціями, уроками. Ще недавно тут у школі - Йшло в дві зміни заняття. Вчителям було незручно: Безліч часу в "вікна" йшло... (С. Ол., Вибр., 1959, 307).