ВІДЧИНЯТИСЯ, яється, недок., ВІДЧИНИТИСЯ, иниться, док. 1. Відхилятися, роблячи вільним вхід, доступ до чого-небудь або вихід назовні (про двері, вікно тощо). Злегка стукають запори, і вікно відчиняється (Мирний, V, 1955, 112); [Пилип:] Ідіть попереду, бо ми ж знаємо, як ваші двері відчиняються (Кроп., II, 1958, 57); Свята брама одчинилась, Козака впустили, І знов брама зачинилась (Шевч., II, 1953, 36); В ту ж хвилину відчинилася хвіртка і на подвір'я зайшов військовий (Шиян, Гроза.., 1956, 613); // Ставати вільним для входу або виходу. Сонце вже показалось.. Одчиняються склади рибацькі (Коцюб., II, 1955, 415); Відчинились задушливі камери, і на волю, на повітря, під сонце ринувся людський потік (Цюпа, Назустріч.., 1958, 128).

2. рідко. Те саме, що відмикатися 1. Погано відчиняється замок.

3. тільки недок. Пас. до відчиняти 1.