ВІДХРЕЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ВІДХРЕСТИТИСЯ, ещуся, естишся, док. 1. тільки недок., заст. Хрестячись, намагатися відвести від себе так звану нечисту силу. І одхрещувалась, і одмолювалась, і одпльовувалась Марина од нечистого... (Н.-Лев., І, 1956, 112); Божі слуги у рясах не забороняли мирянам вірити в забобони, вони тільки радили людям відхрещуватись від чортовиння свяченою водичкою (Козл., Сонце, 1957, 4).

2. перен., розм. Всілякими засобами відмовлятися від кого-, чого-небудь. Ідеологія умираючого класу - буржуазії всіма силами намагається приховати свою партійність, відхрещується від свого класу (Талант.., 1958, 207); Федорові й сьогодні вдалося всілякими засобами відхреститися від зустрічі з Віктором (Руд., Вітер.., 1958, 137).

@ Ані (ні, не) відхреститися, ані (ні, не) відмолитися - ніяк не можна уникнути, позбутися кого-, чого-небудь. Від смерті ані відхреститися, ані відмолитися (Номис, 1864, № 8250); Відхрещуватися руками й ногами - рішуче відмовлятися від кого-, чого-небудь. У медичному штаті працювало двоє - Хлипалів двійник, від якого наш Хлипало відхрещувався руками й ногами - не визнавав родичівства, та лікар-стоматолог панна Нонна (Збан., Єдина, 1959, 197).