ВІДХИЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до відхилити 1, 3. Двері були відхилені трохи в сіни (Головко, II, 1957, 71); // відхилено, безос. присудк., сл. Задум [сценарію про наших героїв в Арктиці] було відхилено керівництвом, яке поставило вимогу, щоб я спішно написав "що-небудь таке" про сучасне наше життя на Україні (Довж., І, 1958, 24).