ВІДКРИТТЯ, я, с. 1. тільки одн. Дія за знач. відкрити. Перед відкриттям завіси чути дует з "Запорожця за Дунаєм" (Мик., І, 1957, 481).

2. Те, що стало відомим унаслідок досліджень і т. ін. Відкриття Коперника зробило революцію в світогляді людей, їх розумінні природи та в способах її пізнання (Астр., 1956, 60); // перен., ірон. Те, що хто-небудь виявив для себе несподівано. Це несподіване і захоплююче відкриття порадувало і розсмішило Христину (Стельмах, Хліб.., 1959, 159); Ідучи сьогодні сюди, зробив страшне для себе відкриття: порожній тил! (Гончар, Таврія.., 1957, 648).