Тлумачний словник української мови
ВТРЕТЄ (УТРЕТЄ), присл. У третій раз. Ото постукали і раз, і вдруге, і утретє, і ввійшли старости (Кв.-Осн., II, 1956, 71); Вже й сіно скосила [Хомаха], а луки знову зазеленіли, трава росте вдруге і ростиме втретє (Чорн., Визвол. земля, 1959, 79).