Тлумачний словник української мови
ВРАЖАЮЧИЙ, а, е. Який уражає (див. вражати 1 1); разючий. Дедалі більше чайок. Видовище вражаюче, мальовниче (Гончар, Тронка, 1963, 30); Радіо принесло нову вражаючу звістку про політ космічної автоматичної станції до планети Венера (Рад. Укр., 15.ІІ 1961, 3).