Тлумачний словник української мови
ВОЛОССЯ, я, с., збірн. Сукупність волосин, що ростуть на шкірі людини (переважно про поріст на голові). Марина розпустила Христі косу. Густе волосся, як хвиля, падало аж додолу (Мирний, III, 1954, 178); По вулиці.. ходив середнього росту чоловік, з сивим, коротко обстриженим волоссям на голові (Фр., IV, 1950, 243); На шкірі [людини] в багатьох місцях є волосся.. Це залишок суцільного волосяного покриву, який був у далеких предків людини (Анат. і фізіол. люд., 1957, 135); // Сукупність волосин, що є природним покривом шкіри тварин. Волосся, що вкриває тіло кроля, захищає його від охолодження (Зоол., 1957, 134).
@ Волоссям світити: а) не носити очіпка, не зав'язувати на голові хустки, намітки (про заміжніх жінок). Волоссям світить, простоволоса ходить, неначе дівка (Н.-Лев., III, 1956, 94); б) залишатися неодруженою; Волосся рвати (дерти) [на голові (на собі)] - бути в розпачі, впадати у відчай. Дидона гірко заридала, І з серця аж волосся рвала (Котл., І, 1952, 83); Волосся стає (стало, стане) дибом (дубом);
Волосся ворушиться (заворушилось і т. ін.) - стає (стало, стане) дуже страшно. В очах у неї іскри заграли, волосся дибом стало, руки як простягла, та й не зведе їх (Кв.-Осн., II, 1956, 457); Притягати (притягти) за волосся див. притягати; Тоді, як (коли) на долоні волосся виросте - ніколи не буде. - Це тоді буде, як на долоні волосся виросте, - охолоджує неймовірний (Мирний, II, 1954, 66); Швидше на долоні волосся виросте - ніколи не буде.