ВОЛОДАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що володіти 1, 4, 5. Він мистецтвом шаблі й сам володав хорошенько (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 254); Прийшла на мене старість та слабість. Насилу ноги мене носять, ледве володаю руками (Н.-Лев., І, 1956, 109).