ВОГНЕДИШНИЙ, а, е. Який викидає вогонь, гарячу лаву. Невипадково вулкани називаються вогнедишними горами (Фіз. геогр., 5, 1956, 101); Танки прорвалися і чорними вогнедишними вежами посунули до невеличкого біленького міста - тактичної глибини оборони (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 567).