Тлумачний словник української мови
ВМ'ЯТИНА (УМ'ЯТИНА), и, ж., рідко. Заглиблення, слід від удару або тиснення; ямка. На важкій броні в деяких з них [танків] були глибокі вм'ятини від німецьких снарядів (Собко, Кавказ, 1946, 41); Глибока вм'ятина на переніссі свідчила про щойно зняті окуляри (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 194).