ВИТРИВАЛІСТЬ, лості, ж. Властивість за знач. витривалий. Його тонка, сухорлява постать широкоплеча і неначе виконана з червоної міді, по ній знати вперту, незламну силу, якусь немов нелюдську витривалість (Л. Укр., II, 1951, 242); - Ну? - слідчий важко одкидається на спинку крісла і вперше оглядає Івана. Оглядає так, наче оцінює силу і витривалість противника (Кол., Терен.., 1959, 259).