ВИСОХЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до висохти, висохнути. Іду високою горою в траві по пояс в ліс, а ліс сухий. Висохлий такий до найменшої галузки, аж порудів (Коб., І, 1956, 477); Похнюплені стоїмо над висохлим озером (Гончар, Маша.., 1959, 34); З другого боку стояв другий полковник - невеличкий, увесь висохлий (Довж., І, 1958, 249).