Тлумачний словник української мови
ВИСНАЖЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. виснажений 2. - Виснаженість організму [у в'язня], колего, - зауважив другий [лікар] (Донч., І, 1956, 368); Виснаженість овець за зовнішнім виглядом важче визначити, ніж у інших видів худоби (Рад. Укр., 26. V 1957, 1).