ВИРУШАТИ, аю, аєш, недок., ВИРУШИТИ, шу, шиш, док. Починати йти, їхати; виходити, виїжджати звідки-небудь, направлятися кудись. Діти посходилися вже годину тому назад, але не вирушали (Фр., VI, 1951, 140); Ясне було небо "в неділеньку вранці", коли хлопці з села вирушали (Л. Укр., III, 1952, 567); Вранці, коли піднялося сонечко, ми вирушили до річки (Досв., Вибр., 1959, 53); Тринадцятого вересня Перша Кінна вирушила походом на південь (Гончар, Таврія.., 1957, 654).