ВИПУЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до випустити. Враз засичало повітря, випущене з усіх повітропроводів (Донч., І, 1956, 514); Чутно рев бидла і ржання коней, випущених на волю (Л. Укр., II, 1951, 203); На столі стояла модель кліті прокатного стану, недавно випущеного з заводу (Собко, Звич. життя, 1957, 78); З-під хусток виглядають краї очіпка, насунуті на вуха й випущені зубчиком на лоб (Н.-Лев., II, 1956, 402).