Тлумачний словник української мови
ВИПЛАЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИПЛАТИТИ, ачу, атиш, док., перех. і без додатка. Видавати плату за що-небудь. Сів за столик, виплачую гроші (Март., Тв., 1954, 216) Днями Брага зчепився з касиром, що привіз виплачувати зарплату (Гончар, Тронка, 1963, 281); Приїздить [Герман] сюди з Дрогобича оглянути роботу і виплатити ріпникам (Фр., V, 1951, 185); Ми спокійно забрали свої речі, виплатили гроші візникові й рушили до ганку (Досв., Вибр., 1959, 66); // Повертати, сплачувати борг частинами або повністю. - Нічого, підождемо, - думає він [монопольщик], - аби проценти в свій час виплачував (Вас., І, 1959, 66); Ті чотири десятини ще не його, це ще хомут на шиї, поки виплатять за них в банк! (Головко, II, 1957, 513).