Тлумачний словник української мови
ВИОКРЕМЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИОКРЕМИТИ, млю, миш; мн. виокремлять; док., перех., рідко. Робити виразним, виділяти серед чого-небудь. Слабке світло каганчика яскраво виокремлює записку Галинки (Епік, Тв., 1958, 570).