ВИНАХІДЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. винахідливий. Він аж тремтів увесь, коли траплявся такий небезпечний випадок.., де можна було дати волю своїй винахідливості, умінню, хоробрості (Гончар, І, 1954, 95); Подумав [Зеленський] і про винахідливість Дороша, чимало його винаходів застосовано в цеху (Собко, Біле полум'я, 1952, 232).