ВИНАГОРОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИНАГОРОДИТИ, джу, диш, док,, перех. Давати що-небудь як плату за працю, нагороду за якісь заслуги. Чим же тебе за твою службу винагородити? (Барв., Опов.., 1902, 196); // Давати або робити що-небудь замість чогось втраченого, заподіяного і т. ін. - Коли люди чогось не знають, вони плещуть усякі дурниці.. Цим вони винагороджують себе за свою обмеженість і нездогадливість... (Смолич, І, 1958, 74); * Образно. Відплата тут неможлива, бо яка ж відплата може винагородити невинно пролиту кров..? (Фр., III, 1950, 249).