ВИМУШУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИМУСИТИ, ушу, усиш, док., перех. Домагатися чого-небудь у примусовому порядку, насильно. - Діждалася я від вас доброго слова. Та мені з цього слаба потіха, бо я вимусила вас на цю похвалу (Март., Тв., 1954, 270); // Створювати необхідність діяти певним чином. Звичайна напруга в механічних цехах - 220 в і більше, і це вимушує бути обережним при експлуатації електроустаткування (Токарна справа.., 1957, 34).