ВИМЕРЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до вимерти. - Він негр? - Ні. З дуже рідкого, майже вимерлого племені нільських хамітів (Смолич, І, 1958, 65); Кров била в джерелах, І ніч розносила по вимерлих містах Погрозливе виття голодної вовчиці (Зеров, Вибр., 1966, 213).