ВИЛИЦЯ, і, ж. Опукла кістка черепа, що міститься між оком і верхньою щелепою. Герасим помітно схуд і постарів: глибоко запали очі, загострилися вилиці, на чолі збільшилося зморщок (Кочура, Зол. грамота, 1960, 428); На ліву вилицю лягала жовта плямка від світла (Донч., І, 1956, 69).