Тлумачний словник української мови
ВИКОНАВЧИЙ, а, е. Який здійснює виконання рішень, постанов, практичне керівництво чим-небудь. Штаб полку поки що був єдиною радянською владою на селі у всіх її формах - і виконавчій, і законодавчій, і навіть судовій (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 137); Виконавчий комітет.
^ Виконавчий лист - юридичний документ, що містить наказ суду про виконання його рішення. Він щодня проглядав пошту, і Віра вирішила, що Солод, напевне, побоюється виконавчого листа (Руд., Вітер.., 1958, 59).