ВИВІЛЬГА, и, ж. Співучий птах середніх розмірів із родини горобцеподібних, що має яскраво-жовте з чорним або оливково-зелене оперення. Узлісся стрічає мелодійним посвистом вивільги й куванням зозулі (Донч., V, 1957, 60).