Тлумачний словник української мови
ВЕРЕД 1 див. вереди.
ВЕРЕД2, у, ч. Гнійний нарив, болячка. * Образно. - Якби Руфін і всі йому подібні сторожею законові служили, а не сиділи.., то всякі вереди на тілі Риму ізслизли б геть, як віспа вітряна (Л. Укр., II, 1951, 366).