Тлумачний словник української мови
ВЕНА, и, ж., анат. Кровоносна судина, що несе кров з різних частин тіла до серця. На худій його шиї пульсувала синя вена (Кучер, Чорноморці, 1956, 83); Лукія старанно розтирала їй набухлі синіми венами, наче вузлуватими вірьовками, старечі ноги (Донч., III, 1956, 43).