ВДОВА (УДОВА), и, ж. Жінка, яка після смерті чоловіка не одружилася вдруге. Давно колись Була собі мати, Був і батько, та не стало; Осталась вдовою (Шевч., І, 1951, 155); В однім селі жила бідна вдова і мала четверо дітей (Фр., XIII, 1954, 426); Старий Супрун весело зустрів удову, обізвався привітним словом (Донч., III, 1956, 8).

@ Солом'яна вдова див. солом'яний.