ВБИВАТИ1 (УБИВАТИ), аю, аєш, недок., ВБИТИ (УБИТИ), вб'ю, вб'єш, док., перех. Ударами заганяти якийсь предмет у що-небудь (в дерево, землю і т. ін.). Дубові палі під мости вбивають в дно ріки, щоб через міст могли пройти важкі грузовики (Забіла, Одна сім'я, 1950, 79); Він узяв клепку.., обстругав її приблизно в формі скрипки, вбив кілька гвіздків (Смолич, II, 1958, 16); // Ударивши, розбивши, вливати в що-небудь (про сирі яйця). - Я забілила його [борщ] сметаною та і два покладки вбила (Коб., III, 1956, 471).

@ Вбивати (вбити) в голову кому - часто повторюючи, примушувати запам'ятати, засвоїти щось. Вона [мати] вбивала йому в голову, що він красивіший, розумніший і здібніший за інших (Ткач, Плем'я.., 1961, 167); - Ви, Степане Васильовичу, хоч лінійкою, хоч стусанами, хоч мордачами вбийте цю рихметику [арифметику] в його дурну голову (Стельмах, Хліб.., 1959, 263); Вбити клин між ким - роз'єднати, посварити когось. Володимир Ілліч був непримиренним до тих, хто.. намагався вбити клин між партією і народом (Ком. Укр., 4, 1960, 58); Вбити собі в голову - переконати себе в правильності чого-небудь. - Вбила собі казна-що в голову. Все старцям роздає (Цюпа, Назустріч.., 1958, 65).


ВБИВАТИ2 див. убивати1.