ВАЖКЕНЬКИЙ, а, е. Досить важкий (у 1-9 знач.). Маленьке, але важкеньке (Номис, 1864, № 7329); Він і тепер ніс з собою важкенький кошик пиріжків (Трубл., II, 1955, 177); - Як тільки щось важкеньке візьму, чи вила, чи лопату, - воно як штриконе, - криком кричу! (Вишня, І, 1956, 351); - Оце твоя лава? - спитав Парамон Пархомович. - Важкенький шмат хліба їсти!.. (Ю. Янов., II, 1954, 147).