БІРЮЗОВИЙ, а, е. 1. Прикм. до бірюза; // Зробл. з бірюзи. Вгледівши його кремезну бородату постать та в руках важкі бірюзові чотки, правовірні віддадуть належну йому пошану (Ле, Міжгір'я, 1953, 137).

2. Який має колір бірюзи; ніжно-голубий. Дівчатка чинно розсілися спереду, поспиравшись на бильця, оббиті.. яскравим бірюзовим бархатом із позолотою (Ільч., Серце жде, 1939, 226); * Образно. Над Шварцвальдом пливла осінь, тиха й бірюзова (Донч., II, 1956, 78).