Тлумачний словник української мови
БІЛЬШОВИЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до більшовик і більшовизм. Підпільний більшовицький комітет спішно прибув до Броварів (Довж., І, 1958, 165); Правдиве більшовицьке слово пішло в народ, воно будило надії, піднімало дух, кликало до активного опору, до боротьби (Д. Бедзик, Плем'я.., 1958, 34); Більшовицька партія; // Власт. більшовикам. Більшовицьке ставлення до праці.