Тлумачний словник української мови
БЮРОКРАТ, а, ч. 1. Службова особа, яка, на шкоду справі і інтересам громадян, неухильно додержується формальностей у справах. В комуні трапилося шкідництво, а йому допомагає бюрократ з канцелярії (Донч., І, 1956, 88).
2. заст. Представник бюрократичної системи управління; великий урядовець.