БУРЕВІЙ, ю, ч. Дуже сильний вітер; ураган. Зима не хотіла поступатися весні, враз розлютувалася буревіями та метелицями (Мішко, Вибр., 1952, 42);

* Образно. Вперед назустріч гніву блискавиць, Нас не злякають люті буревії, Перед грозою не впадемо ниць (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 33).