БУМАГА, и, ж., розм., заст., рідко. Ділове письмове повідомлення, розпорядження або інший офіційний документ. На Щуку хтось бумагу в суд подав (Гл., Вибр., 1957, 74); На другий день летіла од предводителя до губернатора бумага (Мирний, II, 1954, 275).