Тлумачний словник української мови
БУЙ, я, ч. Сигнальний плавок на річці, озері для позначення мілизни, підводних каменів, рибальських сіток та ін. Далеко за коліном, біля Кресу, блимав на воді буй (Вітч., 6, 1947, 36); Вихор пливе до бонової загороди, ясно розрізняє металеві буї на якорях (Кучер, Чорноморці, 1956, 339).