БУВАТИ, аю, аєш, недок. 1. Існувати, бути (з відтінком багатократності). З життя партії відомо, що бували люди, які вносили розкол (Ленін, 7, 1949, 261); Бували войни й військовії свари: Галагани, і Киселі, і Кочубеї-Нагаї; Було добра того чимало (Шевч., II, 1953, 367).

@ Бувай [здоров] (до особи чол. статі); Бувай [здорова] (до особи жін. статі) - усталена формула. Марусе! - кажу. - На добраніч! (Вовчок, I, 1955, 195); - Та навідайся лишень до пана Лотоцького, або до Жука... Бувай!.. (Коцюб., І, 1955, 446); [Принцеса:] Я друга сьогодні поховала, може, завтра зустріну ворога. Бувай здоров (Л. Укр., II, 1951, 219); Бувайте [здорові] - прощання з кількома особами або з однією при звертанні до неї на "ви". Засвистали партизани Вночі по діброві. Виряджали їх дівчата: - Бувайте здорові! (Мал., II, 1956, 79); Як [ніби] не бувало - зник (зникла і т. ін.) без сліду. Де ділася та похмурість, той недобрий вогонь в очах? Як ніби й не бувало (Коцюб., І, 1955, 448).

2. Відбуватися (не раз); траплятися. Диво дивнеє на світі З тим серцем буває! (Шевч., II, 1953, 79); Часто буває так, що мені мало 24 годин на добу (Коцюб., III, 1956, 369); [Сергій:] Даруй мені, Лесю. Бувають хвилини - гіркота перемагає (Сміл., Черв. троянда, 1955, 36).

3. Іноді приходити, приїжджати куди-небудь, відвідувати кого-, що-небудь. Я в пекло стежку протоптала, Я там не раз, не два бувала (Котл., І, 1952, 126); Поселившись на кілька тижнів у Львові, я часто бував у Франка (Сам., II, 1958, 395); Під приводом жалоби в домі нареченої перестав [Безбородько] бувати в театрі і відвідувати кіно (Вільде, Сестри.., 1958, 411); - Даруйте мені мою настирливість, але дозвольте бувати у вас (Донч., II, 1956, 77).

4. Тимчасово перебувати де-небудь. Тепер, останніми днями я менше буваю на людях (Коцюб., III, 1956, 410); Коли Марія бувала вдома, посланець чекав, поки вона писала відповідь (Кучер, Чорноморці, 1956, 64).

5. Уживається у знач. зв'язки в складеному присудку. Погода незвичайно гарна... Тепло, навіть душно буває (Коцюб., III, 1956, 154); [Любов:] Коли б ви знали, як мені часом буває сором при спогадах, просто хоч крізь землю провалитись!.. (Л. Укр., II, 1951, 70); Звуки теж бувають всякі - тільки треба уміти їх слухати (Смолич, II, 1958, 14).