Тлумачний словник української мови
БРУСНИЦЯ, і, ж. 1. бот. (Vaccinium vitis-idaea L.). Напівкущова вічнозелена рослина.
2. збірн. Ягоди цієї рослини. Був початок серпня; в тайзі достигали кедрові горіхи і визрівала червона брусниця (Донч., III, 1956, 52).