БРАТИК, а, ч. Зменш.-пестл. до брат 1. Як приїхав братик Та до сестриці в гості. Та поставив кониченька Та на довгім помості (Укр.. лір. пісні, 1958, 441); Ані братика я. Ні сестрички не знала. Меж чужими зросла, І зросла - не кохалась (Шевч., II, 1963, 8).