БРАТЕРСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до брат 1, 2. Магнат лютився, ..і знову розливалася, шуміла річка братерської крові... (Мирний, І, 1949, 186); Друзі, прощайте! Братерським гуртком З дому забились ми в даль незнайому, Нарізна шлях свій верстаєм додому (Зеров, Вибр., 1966, 207); // Належний братові, братам. - Приніс я тобі грошенят крихту.. Се не панські гроші - братерські (Вовчок, І, 1955, 141).

2. Власт. братам; який буває між братами; дуже дружній, товариський. [Xвора:] Колись і я була як ти, лагідна, тиха, І вірила в братерськую любов (Л. Укр., І, 1951, 118); Щось рідне, братерське, батьківське вона відчула в відношенні до Суворого (Досв., Вибр., 1959, 252).

3. Який живе в братерстві, в братському єднанні. Червона Арміє! Ростеш на подив! З братерських-бо складаєшся народів (Тич., II, 1957, 122).