БОЯТИСЯ, боюся, боїшся, недок. 1. кого, чого. Відчувати страх перед ким-, чим-небудь. Вовка бояться - в ліс не ходить (Номис, 1864, № 4230); Дарес довгенько дожидався. Мовчали всі, ніхто не йшов; З ним всякий битися боявся (Котл., І, 1952, 93); - А вуйка свого я боявсь відмалу. Мов найстрашнішого з страшних звірів (Фр., IX, 1952, 26); - Я на повнім ходу стрибав з поїзда, а деякі боялись (Гончар, І, 1954, 32).

2. чого. Побоюватися чогось; відчувати неспокій, турбуватися. Боюся сам себе спитати, чи се коли сподіється? (Шевч., II, 1953, 48); Як я тебе добре знала! Найдужче ти боявся, щоб мене не розхвилювати (Ю. Янов., І, 1958, 281).

Не бійся; Не бійтеся (на початку речення) - не турбуйся, не турбуйтесь; будь спокійний, будьте спокійні. Не бійся, твоє не втече! (Фр., IV, 1950, 9).