Тлумачний словник української мови
БОМБОСХОВИЩЕ, а, с. Спеціально обладнаний захисток від авіабомб і артилерійських снарядів. Деякі з них [людей] лягли під вагонами, інші побігли в бомбосховище (Донч., III, 1956, 452); Кожен взвод рив для себе бомбосховище (Ткач, Крута хвиля, 1956, 59).