Тлумачний словник української мови
БОМБИТИ, блю, биш; мн. бомблять, недок., перех., розм. Атакуючи з повітря, скидати бомби на кого-, що-небудь. Іван Маківчук прислухався до гудіння, спокійно пояснював: - Мабуть, міст бомбитимуть (Шиян, Гроза.., 1956, 617).