Тлумачний словник української мови
БОЖЕСТВЕННИЙ, а, е. 1. Прикм. до божество 1. Повсякденні свої інтереси прості люди.. вважали по скромності недостойними божественного втручання (Довж., Зач. Десна, 1957, 465); Щоб захистити ідею божественного створення світу, деякі ідеалісти.. висунули теорію про безперервне виникнення матерії з "нічого" (Наука.., 5, 1958, 58).
2. Пов'язаний з релігією; церковний. Раніше він лише зимою заглядав у божественні книги (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 170).
3. заст. Надзвичайно гарний; чудовий. - Божественна поезія! високі думи! - говорили разом Дашкович і Радюк (Н.-Лев., І, 1956, 558).